Изучен пигментный состав древесных и кустарниковых растений, отличающихся степенью устойчивости к комплексному загрязнению воздуха аммиаком, фтористым водородом, сернистым ангидридом и парами серной кислоты. Установлено значительное снижение содержания хлорофиллов a, b и каротиноидов при воздействии токсикантов на листовой аппарат видов растений, неустойчивых к загрязнению. У устойчивых видов не наблюдалось значительных изменений пигментного комплекса, что может быть связано с наличием механизмов детоксикации загрязнителей или более низкой скоростью их проникновения в клетки. Рекомендовано использовать состояние пигментного комплекса в качестве диагностического показателя устойчивости растений к загрязнению воздуха.

Викладено методи первинної статистичної обробки результатів біологічних експериментів, дисперсійного, кореляційного та регресійного аналізів, а також непараметричні методи статистичної обробки. Наведено критерії оцінки вірогідності різниці між середніми, у т.ч. для множинних порівнянь, а також вірогідності впливу факторів на об'єкти досліджень. Описано основні методи планування експериментів, які використовуються для створення математичних моделей та оптимізації біологічних процесів.

Изучены характеристики повреждения 20 видов древесных и кустарниковых растений смесями аммиака, фтористого водорода, сернистого ангидрида и паров серной кислоты. Установлены видоспецифичные особенности повреждения листьев. Для 18 видов получены адекватные уравнения зависимости повреждения растений от состава, концентраций и времени действия фитотоксикантов, которые рекомендуется использовать для прогнозирования устойчивости растений в условиях загрязнения воздуха.

Забруднення оточуючого середовища викидами промислових підприємств призводить до суттєвого погіршення його стану, наслідком якого є зміна функціонування фітоценозів. Важливим компонентом екосистем, у тому числі і штучних, є трав'янисті рослини, які виконують важливі функції в антропогенно трансформованих екосистемах Однак відомостей про дію комплексного флуоридно-сульфітного забруднення грунту на трав'янисті рослини практично нема. У зв'язку з цим вивчали вплив забруднення грунту сульфітами і флуоридами на ростові процеси деяких видів газонних трав. Як об'єкти досліджень використано ковила українська (Stipa ucrainica L.), костриця червона (Festuca rubra L.), мітлиця повзуча (Agrostis stolonifera L.), мітлиця тонка (Agrostis capillaris L.), райграс пасовищний (пажитниця багаторічна, Lolium perenne L.), стоколос польовий (Bromus arvensis L.), тонконіг лучний (Poa pratensis L.). Насіння вирощували на грунті, до якого вносили забруднювачі (сульфіт натрію і флуорид натрію) згідно зі схемою повного двофакторного експерименту з трьома рівнями факторів. Аналіз реакції рослин на флуоридно-сульфітне забруднення грунту свідчить, що досліджені види різняться за характеристиками росту й нагромадження біомаси. Так, у стійких костриці червоної, мітлиці повзучої та райграсу пасовищного не відбувається вірогідних змін ростових показників. У малостійких ковили української, мітлиці тонкої, стоколосу польового і тонконогу лугового спостерігали пригнічення ростових параметрів залежно від їхньої стійкості, складу та концентрацій забруднення. Розраховані рівняння залежності індексу пригнічення ростових процесів від складу та концентрацій полютантів надають змогу прогнозувати ріст рослин на забруднених територіях і ефективніше підбирати видовий склад рослин для озеленення.

Наведено результати досліджень у галузі біології, екології, охорони довкілля, медицини, сільського господарства, лісового господарства та біологічної освіти. Вивчено вплив високочастотного електромагнітного поля на основні показники онтогенезу амфібій на прикладі Rana temporaria L. Проаналізовано динаміку трансмембранного потенціалу зародків в'юна за дії іонів важких металів. Визначено шляхи боротьби з аскаридозом у приватному секторі за допомогою дезінвазії. Досліджено вплив температурного стресу на водні рослини в умовах оранжереї. Розкрито особливості імунологічних і біохімічних показників крові у хворих на гострий пієлонефрит.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.1-634.5 + Е521.561.21 Pol*80

Рубрики:

Загальна ботаніка

Aphyllophorales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено стан рослин за умови хронічного забруднення довкілля викидами підприємств з виробництва фосфорних добрив. Встановлена залежність пошкоджуваності рослин від складу та концентрацій полютантів. Однак відсутня залежність стану рослин від природніх умов Степу та Лісостепу України. Проаналізовано пошкоджуваність та фізіолого-біохімічні реакції рослин за умови комплексного забруднення повітря сполуками сірки, фтору та азоту. Досліджено вплив сульфітно-фторидного забруднення ґрунту на ростові параметри та фізіолого-біохімічні реакції рослин. Вивчено можливість регулювання росту рослин за допомогою елементів мінерального живлення, гуматів натрію та амонію за умови забруднення довкілля. Показано можливість підвищення стійкості рослин за допомогою опромінення насіння монохроматичним когерентним червоним світлом. Уперше обґрунтовано можливість зменшення негативного впливу відвалів фосфогіпсу на оточуюче середовище за допомогою їх озеленення.